Помилки першого прикорму

Ми попросили експертів відібрати найбільш часті питання, які виникають при першому прикорму.

1. Моїй дитині 3 місяці. Я почала давати їй яблучний сік, але у неї тут же зіпсувався стілець. Як же бути з прикормом?

У даному випадку мама робить відразу 2 помилки. Насамперед, 3 місяці - надто ранній термін для введення прикорму. Відповідно до сучасних рекомендацій перший прикорм вводиться всім дітям, незалежно від виду вигодовування, в інтервалі від 4 до 6 місяців. Друга помилка - починати з соків. Фруктові соки багаті органічними кислотами, які можуть дратувати незрілий шлунково-кишковий тракт маленької дитини, саме тому в якості першого прикорму зазвичай використовуються овочеві пюре з кабачка, брокколі або цвітної капусти. Якщо у дитини відзначається низька прибавка маси тіла або схильність до розрідження стільця, першим прикормом можуть бути безмолочні кашки без цукру з гречки, рису або кукурудзи.


2. Я годую дитину грудьми, але він не наїдається. Чи можна їй почати давати кашки? Малюкові 2 місяці.

Якщо малюкові мало грудного молока, необхідно стимулювати лактацію, і, в першу чергу, для цього треба якомога частіше прикладати дитину до грудей. Чим більше смокче крихітка, тим більше молока виробляють молочні залози. Якщо ж лактація все одно продовжує залишатися недостатньою, то, за порадою педіатра, можна почати давати дитині невеликі кількості сучасної молочної адаптованої суміші. А ось прикорм вводити раніше 4 місяців не рекомендується. Це може привести до проблем з травним трактом.


3. Моїй дитині 5 місяців. Я даю їй пюре з брокколі і пюре з кабачка. Намагаюся її допоювати, але вона відмовляється від води. Що робити?

У грудному молоці і в сучасних адаптованих молочних сумішах достатньо рідини. Але з моменту введення першого прикорму, а особливо коли в харчуванні маляти вже присутня багато досить густої їжі (кашки, м'ясні пюре), малюка необхідно допоювати питною водою або дитячими чаями. Якщо малюк відмовляється - безумовно не варто його намагатися напоїти силою. Частіше прикладайте дитину до грудей або давайте трохи суміші з пляшечки після кожного годування прикормом.


4. Дитині 5 місяців. Я ввела пюре з яблука, а тепер хочу ввести пюре з груші. Як мені це зробити? Скасувати всі пюре з яблука і знову починати вводити пюре з груші маленькими порціями? А як потім давати яблуко?

Будь-який новий продукт прикорму вводиться поступово: в 1 день - 0,5 ложечки, у 2 день - 1-2 ложечки, в 3 день - 4-6 ложечок, в 5 день - 8-12 ложечок, на шостий і сьомий день - повну порцію. Якщо продукт вже введений (наприклад, яблучне пюре), то введене грушеве буде його витісняти:
Перший день: повна порція яблучного пюре + 1 чайна ложечка грушевого
Другий день: зменшена порція яблучного пюре + 3-4 ложечки грушевого
Третій день: ще більш зменшена порція яблучного пюре + 6-8 ложечок грушевого
Четвертий день: половина порції одним пюре, половина іншим
П'ятий день: тільки грушеве пюре.
Після цього пюре можна чергувати або змішувати в будь-якій пропорції. Якщо потім починати вводити, припустимо, кашку, то фруктові пюре продовжують даватися в колишньому обсязі, а кашка вводиться в інше годування, але також поступово.


В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Сокаль, вул. Шептицького, 49 а
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Мамі на замітку: дорожня аптечка для малюка

Настав сезон поїздок і подорожей. Ми всі радіємо можливості відчути себе безтурботними туристами, подивитися світ і, головне, показати цей світ нашим дітям. Але до подібних заходів потрібно підходити дуже відповідально, особливо, коли в них бере участь дитина.

У будь-якій поїздці аптечка для малюка - це предмет першої необхідності, адже в дорозі може трапитися все, що завгодно: від простого падіння з кількома саднами забоями до раптового захворювання. Ви не розгубитеся і зможете швидко і ефективно надати першу допомогу своєму карапузові до того моменту, як його зможе оглянути лікар, якщо під рукою буде грамотно зібрана аптечка.

Як правильно зібрати дорожню аптечку, нічого не загубивши? Про це ми і поговоримо в цій статті.
Для початку - кілька простих правил.

Правило 1.
Дорожня аптечка повинна бути компактною, і в той же час місткою. Для цієї мети підійде середніх розмірів косметична сумочка з м'якого, але щільного текстилю, яка закривається замком -блискавкою.

Правило 2.
Покладіть в аптечку пам'ятку (роздруковану або написану від руки) про те, які ліки можуть знадобитися за певних симптомах.

Правило 3.
Не поспішайте скуповувати весь аптечний асортимент, збираючись у подорож! Пам'ятайте, що основне завдання дорожньої аптечки зводиться до надання першої допомоги! Опік, травма, кровотеча, температура, нежить, кашель, блювота, пронос, алергія - ось основні ситуації, які можуть трапитися в дорозі, і тоді у вас під рукою повинно бути все, щоб надати дитині першу допомогу. Лікуванням же повинен займатися лікар. Пам'ятайте це і не займайтеся самодіяльністю.

Збираємо аптечку
Нижче представлений список основних складових дорожньої аптечки.
1. Травми, забиті місця, порізи.
• Перекис водню 3 % (при саднах і порізах).
• Зеленка (при саднах і порізах).
• Хлоргексидин (при саднах і порізах).
• Йод (при саднах і порізах).
• Засіб для швидкого загоєння порізів і саден.
• Бинт (стерильний) - кілька штук різного розміру.
• Ватні палички.
• Пластир бактерицидний.
• Маленька пластикова грілка (її можна заморожувати і використовувати у вигляді міхура з льодом при ударах).
• Термометр.

2. Жарознижуючі і знеболюючі засоби.

3. Антигістамінні.
Потрібні в аптечці на випадок кропив'янки, алергічного нежитю або реакції організму малюка на укуси комах. Не забувайте, що ці засоби пригнічують симптоми появи алергії, але не усувають її причину.

4. Протикашльові, відхаркувальні.

5. Препарати, що полегшують стан при нежиті.

6. Отруєння, порушення в роботі ЖКТ.
• Адсорбенти, наприклад, вугілля активоване - при отруєнні.
• Розчин для профілактики ризику зневоднення при отруєннях і кишкових розладах.
• Мікролакс (мікроклізма) - при запорі.

7. Допоміжні засоби
• Крем під підгузник (для дитини, яка ще носить підгузники), дитяче масло, дитячий крем.
• Вологі дитячі серветки або очищаючий лосьйон.
• Піпетки.
• Манікюрні ножиці із закругленими кінцями.

І останнє.
Крім аптечки і основних документів, не забудьте взяти з собою страховий поліс і відомості про щеплення, зроблених дитині. Все це може стати в нагоді, якщо раптом під час відпустки доведеться звертатися за медичною допомогою у разі захворювання, травми, саден або опіків.

Якщо у малюка є алергія на будь-які лікарські препарати або продукти, випишіть їх назви на окремий листок і покладіть разом з документами.

При наявності хронічних захворювань у крихти не забудьте взяти ліки, рекомендовані вашим педіатром.
Пам'ятайте: якщо у дитинки щось болить, не завжди можна відразу визначити, наскільки небезпечний її стан. Не зловживайте самолікуванням і не затягуйте з зверненням до лікаря - кваліфіковану допомогу можуть надати тільки фахівці. Перед поїздкою обов'язково дізнайтеся, куди можна буде звернутися за медичною допомогою в тих місцях, де ви будете подорожувати. Запишіть телефони місцевої швидкої допомоги та страхової компанії.

Ваш відпочинок, безсумнівно , буде приємним, якщо до нього добре підготуватися!

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Сокаль, вул. Шептицького, 49 а
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Ознаки, при яких необхідна консультація логопеда:

- Маленький словниковий запас дитини;
- Недоліки в фонетиці, що характеризуються неправильним вимовою окремих звуків;
- Труднощі, пов'язані з розмежуванням різних відтінків слова;
- Неправильне вживання прийменників, порушення в управлінні та узгодженні слів за родами;
- Нерозуміння значення багатьох слів і невміння складати речення;

Першочерговим завданням батьків, за наявності подібних ознак у дітей, є постійна робота з дитиною, спрямована на збагачення його активного словника, навчання граматичному ладу і правилам побудови зв'язної і зрозумілої мови.

Найкраще починати формування словникового запасу дитини з іменників, поступово додаючи до них дієслова і прикметники. Після того, як мінімальний словниковий запас буде сформований, що досягається тільки шляхом постійного повторення, можна переходити до слів з найбільш часто вживаними, за допомогою яких, вже можна починати опановувати механізмом з'єднання слів у речення.

Батькам, які проводять навчальні та розвиваючі заняття зі своїми дітьми, слід запастися терпінням: на кожен з етапів таких занять може піти багато часу і сил, але їх результати зможуть порадувати не тільки вас, але і вашої дитину, який обов'язково відчує їх на собі - знайшовши нові можливості голосового спілкування з навколишнім світом.

Коли треба бити тривогу?

Голосові реакції з'являються у дитини з моменту народження. Вони виражаються в крику і плачі. Самою промовою дитина вчитися опановувати поступово, приблизно до 5 років. Величезну роль у цьому процесі відіграють батьки або ті люди, які частіше і більше всього займаються з дитиною. Перші проблеми і порушення в мові можуть бути помітні у дітей вже у віці півтора років.

Отже, зупинимося на кожному етапі розвитку дитячої мови.

2-3 місяці - дитина починає "гулить" і робить перші спроби лепетання. Він починає використовувати голосні звуки, а також приголосні г, к, н. Батьки повинні звернути увагу, якщо в цьому віці дитина ще мовчить.
8-10 місяців - дитина активно лепече, використовуючи перші слова, які складаються всього лише з пари однакових складів. При цьому використовуються такі звуки: е, а, п, б, м, г, к.

До 1 року нормально розвивається дитина має у своєму словниковому запасі кілька самих простеньких слів з розряду "дитячий лепет".
У період з 1 до 1,5 років у дитини розвивається ситуаційна мова. Однак малюк може ще плутати і спотворювати звуки. Це не так страшно. Бити на сполох треба, якщо дитина взагалі досі мовчить і навіть не "лепече".

З 1,5 до 2 років - кількість слів у дитячому арсеналі збільшується, і дитина вчиться будувати перші фрази. Від батьків в цей період потрібно забезпечити своєму малюкові достатній обсяг спілкування.
2-3 роки - в результаті активного наслідування дорослим у дитини формується здатність граматичного побудови мови, а також накопичується свій словниковий запас.
Батьки повинні звернути увагу на те, чи будує їх дитина на цьому етапі цілі фрази. Якщо це у нього не виходить, то необхідно відвезти малюка до логопеда.

З 3 до 5 років більшість дітей ще можуть вимовляти деякі звуки неправильно. Мова малюка може мати деякі особливості, які можуть бути обумовлені різними психофізичними факторами. Однак батьки не повинні пускати все на самоплив і відмахуватися, мовляв, в групі дитячого саду, куди ходить мій Петя (Вася, Міша і так далі), він у цьому не самотній.

Фахівці попереджають, що порушення звуковимови в цьому віці може бути не тільки наслідком природних фізіологічних причин, а й серйозним симптомом мовної патології. Внаслідок цього настійно радимо Вам відвести дитину, у якого все ще спостерігаються в цей період дефекти мови, на консультацію до логопеда. Тільки він зможе розпізнати, чи є в дитячої мови небудь патологія.

До 5 років мова дитини повинна бути повністю сформована.


В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Сокаль, вул. Шептицького, 49 а
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

11 ПРИЧИН, ЧОМУ Я ЛЮБЛЮ БУТИ МАТІР'Ю

1. Тому що я люблю дивитися, як очі мого малюка загоряються з кожним новим відкриттям. Немає нічого прекраснішого, ніж спостерігати за дитиною в той момент, коли вона несподівано щось дізналася і зрозуміла.

2. Тому що діти змушують мене хотіти бути хорошою людиною. Моя дитина вбирає мій світогляд, мої рішення, кожне моє слово. Вона змушує мене досліджувати і змінювати себе. Вона змушує мене хотіти подавати хороший приклад і слідувати своєму серцю.

3. Тому що я люблю «ура»-моменти. Маленькі, великі, дурні й екстраординарні ситуації, що викликають щиру посмішку. Тому що «ура»-моменти зближують і рятують навіть у найважчі дні.

4. Тому що «Мама». Це найпрекрасніше слово, вимовлене солодким голосом моєї дитини, яке я коли-небудь чула. Воно звучить бездоганно. Одне це слово визначає найважливішу частину мене.

5. Тому що мені подобається вести себе, як дитина. Я можу закрутити в обіймах малюка. Я можу сміятися. Я можу запускати повітряних зміїв і грати "в доганяй".

6. Тому що моє слово «так» стає значущим. Збиратися на майданчик не легко, коли в квартирі потрібно прибрати, а одяг - попрати. Але, коли я кажу «так» дитині, її очі розширюються, її усмішка стає яскравішою, і раптом приходить розуміння, чому я не сказала «ні». Це викид чистого щастя. Дорослий світ зі своїми занадто багатьма «ні» потребуює цього «так».

7. Мені подобається спостерігати за змінами. Відзначати ці зміни на косяку дверей моєї кухні. Спостерігати, як маленьке тіло росте протягом якихось 6 місяців, у той час як дитина прикрашає мої пофарбовані стіни олівцем.

8. Мені подобається звук високих каблуків. Цок-цок-цок по коридору. І за рогу з'являється найкрасивіша дворічна принцеса, яку ви коли-небудь бачили.

9. Мені подобається хихикання на задньому сидінні машини. Я люблю кидати погляд у дзеркальце заднього виду, і бачити мого малюка, що хихикає. Для дітей життя завжди прекрасне, і сміються вони завжди щиро, глибоко і від усієї душі. Вимкніть музику і послухайте трохи цей сміх, це не триватиме вічно.

10. Мені подобається залишати їх ненадовго. Іноді просто потрібна хвилина. І ця хвилина буде відчуватися мною, як розкіш. Тиша це чудово.

11. Мені подобається вітати мою дитину. Неважливо, наскільки я втомилася. Коли я залишаю малюка, нехай ненадовго, я страшенно за ним сумую. І коли ми зустрічаємося знову, навіть якщо ми були в розлуці всього десять хвилин, ми бачимо, що обидва хочемо бігти один до одного. І ми так і робимо.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

ЧОМУ ПОКАРАННЯ НЕ ПРАЦЮЮТЬ?

• Покарання викликають образу і гнів.
Як і інші форми контролю, використання покарання зазвичай викликає лють того, до кого воно застосовується, і переживання стає удвічі важким, так як він чи вона не в силах нічого змінити. Те, чого вчить нас історія народів звучить в тому, чому психологія нас вчить щодо людей:
якщо виникне шанс, ті, хто відчуває себе жертвою, зрештою перетворюються на тиранів.

• Покарання створюють модель використання сили.
Урок, який дають дитині тілесні покарання полягає в тому, що проблеми вирішуються за допомогою насильства. Взагалі-то всі покарання вчать чогось подібного. Невідомо, засвоять чи діти урок, який ми задумали викласти їм покаранням («не роби більше Х»), але вони точно засвоять, що коли найважливіші люди в їх житті, їх рольові моделі, стикаються з проблемою, вони намагаються вирішити її, використовуючи свою владу зробити іншого нещасним, і тим самим примусити його капітулювати. Покарання не тільки викликає гнів дитини, воно «одночасно пропонує йому модель вираження цього гніву», зазначає один із учених. Іншими словами, воно вчить, що сильний завжди правий.

• Покарання зрештою втрачають ефективність.
У міру дорослішання стає все складніше і складніше придумати покарання, яке завдасть бажану ступінь неприємних відчуттів (точно так само, як стає складніше знайти нагороди, достатньо значні). У якийсь момент загрози стають порожніми, і діти просто знизують плечима на «нікуди не підеш!», або «Більше грошей не отримаєш!». Це не доводить, що діти важкі та вперті,
так само як і не означає, що вам потрібна допомога у винаході більш диявольських способів змусити їх страждати. Навпаки, це доводить, що спроба виростити з дітей хороших людей,
караючи їх за погані речі, була дурною з самого початку.

Подумайте про це ось з якого боку:
Коли маленькі діти не розуміють, чому вони повинні бути ввічливі або відмовляти собі в якихось спокусах, у батьків є вибір.
Вони можуть використовувати повагу і довіру, яку вибудували з дітьми, люблячи їх безумовно, використовувати аргументацію і переконання, щоб показати, як ті чи інші дії впливають на інших людей.
Або вони можуть звернутися до грубої сили:
«Якщо негайно не перестанеш, я тебе покараю».
Проблема з останнім у тому, що як тільки ваша влада почне слабшати - а це станеться - у вас нічого не залишиться. Як написав Томас Гордон, «Неминучий результат регулярного
застосування сили для контролю дітей, поки вони ще малі полягає в тому, що ви ніколи не навчитеся впливати».
Чим більше ви покладаєтеся на покарання, «тим менше впливу ви будете чинити на їхнє життя у майбутньому».

• Покарання руйнують наші відносини з дітьми.
Коли ми караємо, дітям дуже важко вважати нас турботливими союзниками, що життєво важливо для їх здорового розвитку. Замість цього (у їх очах) ми стаємо поліцейськими, яких слід уникати. Малюки починають ламати собі голову, чому батьки (а це найсильніші люди на землі, від яких вони цілком залежать) періодично мучать їх навмисно:
Ці гіганти, які носять мене на руках, качають мене й годують мене, і цілують мої сльози, іноді роблять все можливе, щоб позбавити мене того, що мені подобається, або змусити почувати себе паршиво, або б'ють мене по попі (хоча й продовжують твердити мені, що я завжди повинен «користуватись словами»). Вони кажуть мені, що поводяться так, тому що я щось не так зробив, але єдине, що я тепер розумію, що їм точно не можна довіряти, і з ними не можна відчувати себе в безпеці. Було б нерозумно зізнатися їм, що я розлючений, або що я щось накоїв, тому що я зрозумів, що за це мене можуть поставити в кут, або вдарити, або говорити зі мною таким голосом, в якому немає ні краплі любові. Краще триматися від них подалі.

• Покарання відволікає дітей від важливих речей.
Уявіть , що дитині кажуть , що раз він тільки що вдарив брата , то тепер він піде в свою кімнату і не буде сьогодні дивитися мультики. Давайте подивимося на нього, ось він сидить у себе в кімнаті на ліжку. Як ви думаєте, які думки у нього в голові?
Якщо ви думаєте , що він «серйозно думає» про свою поведінку, можливо говорить сам собі глибокодумно «Ааа , тепер-то я розумію чому не треба завдавати болю іншим» - ну тоді , звичайно ж, продовжуйте замикати дітей у кімнаті кожен раз, коли вони щось накоять. Якщо ж, ви скількись часу провели з реальними дітьми (або самі були дитиною), і знайдете такий сценарій до смішного неправдоподібним, тоді який сенс накладати це, чи будь-яке інше покарання? Думка про те, що закриття в своїй кімнаті - прийнятний дисциплінарний прийом, тому що вони дають дітям час подумати - базується на абсурдно нереальному припущенні.
І говорячи більш загалом, покарання не змушує дітей думати про те, що вони скоїли, ще менше про те, чому вони це зробили або як їм слід було вчинити. Замість цього воно змушує їх думати про те, які противні у них батьки, і як вони помстяться (тій дитині, через якого зараз страждають).
А найголовніше, вони швидше за все будуть думати про саме покарання, наскільки воно несправедливе, і як його уникнути іншим разом. Караючи дітей, із загрозою, що ви ще раз так зробите, якщо вони продовжать вас не слухатися - це ідеальний спосіб відточити їх вміння уникати покарання. Скажіть дитині: «Щоб я більше такого не бачив», і він подумає «добре, наступного разу не побачиш». Покарання також дає величезний стимул брехати (навпаки, діти яких не карають, менше боятися зізнатися, що щось накоїли). Проте батьки, стикаючись з абсолютно передбачуваною брехнею, яке завжди супроводжує жорстку дисципліну - « ... це не я! Вона вже була зламана!» - Схильні реагувати не переглядом сенсу покарання, а продовжуючи карати, на цей раз за брехню.

• Покарання роблять дитину егоїстичною.
Слово «наслідки» зараз в широкому ужитку, не тільки як евфемізм покаранню, але і в ролі його виправдання - «Діти повинні усвідомити, що у їхніх дій є наслідки». Але наслідки для кого? Усі покарання відповідають на це питання: для себе. Увага дитини твердо спрямовується на те, як особисто вона постраждає від порушення правила або неслухняності, тобто з якими наслідками для себе вона зіткнеться, якщо буде спійманою.
Коли ми караємо, ми змушуємо дітей задуматися: «Що вони (дорослі і сильні) від мене хочуть, і що буде зі мною, якщо я не підкорюся». Зверніть увагу, що це дзеркальне відображення думки дитини, коли йому пропонують нагороду за хорошу поведінку: «Що вони від мене хочуть, і що мені за це буде?». Обидва питання стосуються виключно особистого інтересу, і обидва абсолютно відрізняються від того, які б нам хотілося побачити в дітях: «Якою людиною я хочу стати?». Нічого дивного, що два психологи, виявивши, як покарання заважають формуванню внутрішніх моральних цінностей, підсумовували своє відкриття, вказавши, що  «покарання ведуть дитину до наслідків його поведінки для того, хто його здійснює, тобто - для самої дитини». Чим більше ми покладаємося на наслідки у вигляді покарань, будь це горезвісний «кут» - або у вигляді нагород, включаючи похвалу - тим менше дитина схильна замислюватися, як його дії впливають на інших людей (і одночасно він більш схильний проводити аналіз співвідношення ціна - якість, тобто зважувати ризик бути спійманим і покараним проти задоволення від здійснення того, що йому заборонили робити.)
Така відповідь - прорахунок ризиків, продумування, як би не попастися, брехня з метою оборони - абсолютно розумна з точки зору дитини. Розумна і раціональна. Єдине, що не моральна, бо покарання - всі покарання, по суті своїй гальмують розвиток моральних цінностей. Тому коли захисники традиційної дисципліни наполягають, що діти зіткнуться з наслідками своїх дій, коли опиняться в «реальному світі », логічною відповіддю буде запитати, яка людина в реальному світі утримується від аморальних вчинків, тільки якщо вона за це заплатить (якщо буде спіймана)? І наша відповідь - така людина , якою ми не хочемо, щоб стали наші діти.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

ЧОТИРИ ЕТАПИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

- Перший період до 5 років.
До 5 років закладається активність, допитливість, інтерес до життя. Замість заборон і покарань - відволікайте. Єдина причина, по якій б'ють дітей, - вони не можуть дати здачі. Якщо дитя робить щось небезпечне, то зробіть перелякане обличчя і видайте переляканий вигук. Дитина таку мова розуміє прекрасно. Якщо "придушувати" малюка до 5 років, то ви "придушите" його життєву активність, інтерес до життя, інтелект, імунітет. Якщо привчати його бездумно і звично підкорятися грубій силі - то так Ви зробите з нього легку жертву для всякого роду негідників.

- Другий період з 5 до 10 років.
З 5 до 10 років - період підпорядкування та вивчення правил життя. У цей час активно розвивається логіка та інтелект дитини. Дитина повинна навчитися прогнозувати реакцію людей на свої вчинки, викликати позитивне ставлення до себе і уникати прояву негативного. У цей час не бійтеся навантажувати дитину знаннями, ставити перед ним завдання і вимагати їх виконання. Якщо ви будете продовжувати сюсюкати після 5 років, то дитина виросте інфантильною, не здатною до праці й взагалі до духовних зусилль.

- Третій період з 10 до 15 років.
Після 10 років - радьтеся з дитиною з усіх важливих питань, надавайте можливості для прояву самостійності, заохочуйте її. Якщо вам щось не подобається, то акцентуйте його увагу на негативних наслідках, уникаючи прямих заборон. У цей час формується самостійність і незалежність мислення. Якщо ви будете опікати дитину, як маленьку, після 10 років, то вона виросте невпевненою, буде залежною від більш самостійних друзів, які не завжди можуть надавати потрібний вплив.

- Заключний період з 15 років.
Після 15 років - ставитеся з повагою. Виховувати дитину вже пізно і вам залишається тільки пожинати плоди своїх праць. Якщо ви не будете поважати дитину після 15, то він вам цього не пробачить і піде назавжди за першої можливості.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Чим розумніша жінка, тим вірогідніше, що вона не матиме дітей.

Давайте поговоримо про британських вчених. Вони завжди щось цікаве досліджують.

Цього разу дослідники з лондонської Школи економіки повели експеримент і тепер вважають, що чим вище інтелектуальний рівень жінок, тим рідше вони стають матерями.

Керівник наукової роботи Сатосі Каназава розповіла, що з кожними додатковими 15 балами IQ бажання стати матір'ю знижується на 25%.

За словами дослідників, підвищений рівень інтелекту спонукає жінку йти проти природи. Відмовляючись від материнства, жінки виступають проти законів біології.

Вчені обробили дані статистики і з'ясували, що в розвинених країнах жінки народжують все рідше. Наприклад, у 2010 році кожна п'ята американка не мала дітей до того часу, коли репродуктивний ресурс її організму вже було вичерпано. У 1970-х роках цей показник був в два рази менше - дітей не було лише у кожної десятої жінки.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

9 простих методів розвитку позитивного ставлення до життя

1. Створіть журнал подяки і щодня робіть туди записи. Дякуйте людям і ситуаціям, які були корисними і приємними для Вас цього дня.

2. Створіть щоденний журнал перемог. Він аналогічний до журналу подяки, але в цьому випадку спробуйте записати одну або кілька маленьких і великих перемог, які Ви здійснили сьогодні.

3. Займайтеся медитацією хоча б 30 хвилин на день.

4. Щодня візуалізуйте свою мрію! Зробіть карту бажань і по 5 хвилин на день дивіться на неї, уявляючи, що Ви вже маєте це все.

5. Покращуйте своє здоров'я. Регулярно вживайте корисну їжу, приділяйте час відпочинку. Складно бути позитивним, якщо ви відчуваєте, що вичерпані і знаходитеся у поганому настрої.

6. Використовуйте позитивні твердження, і щодня читайте позитивні розповіді і афоризми.

7. Слідкуйте за своєю поставою: сидіть прямо, посміхайтеся, ходіть гордо, дихайте глибоко.

8. Відстежуйте свої емоції: негативні емоції свідчать про те, що ваші думки є негативними. Ви завжди можете знати, коли слід змінити напрям думок.

9. Оточуйте себе позитивними людьми.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Спілкування з вчителями. Чому це необхідно?

Школа – це важливий крок в житті дитини. Тут відбуваються перші кроки соціалізації малюка, перші двійки, перші відповідальності та перші можливості проявити себе. Завдання батьків – підтримати дитину протягом шкільних років та зробити так, щоб після школи дитина залишилась індивідуальністю.

Союзником в шкільних питаннях мусить бути класна керівничка та інші вчителі. Саме вони зможуть розповісти вам про сильні та слабкі сторони вашої дитини, над чим варто попрацювати, а які таланти розвивати в першу чергу.

Тому з вчителями та класною керівничкою треба постійно підтримувати зв’язок, щоб бути в курсі усіх подій.

Проте, реалії сучасної шкільної освіти такі, що до дітей переважно не застосовують індивідуального підходу. Трапляється, що не застосовують взагалі ніякого підходу. Діти, залишені на самовиховання, можуть стати «вискочками» лише за наявність власної думки, чи власного досвіду.

Пострадянські вчителі не звикли, що дитина, незалежно від віку, це вже індивідуум. Вона так само мислить, набирається свого досвіду та бажання висловитись. Якщо вам трапилось хоч кілька вчителів, що підтримують ці задатки у ваших дітях, знайте – це швидше виняток.

Тому, ще однією причиною, чому варто спілкуватись з вчителями є контроль за тим, як вони ставляться до особистості вашої дитини.

Проте, не варто одразу з порогу школи накидатись на вчителів. Спробуйте розцінити ваш прихід в школу як спробу створити так званий альянс, що працював би на благо вашого малюка. Саме від вашого союзу може залежати успішність та розвиток дитини. Але не плутайте з «вдячністю» за оцінки. Ми говоримо про високе та моральне.

Як розпочати розмову з вчителькою?Для початку представтесь та дайте вчительці/класній керівничці говорити першій. Вона змалює вам загальну картину учбового процесу та зацікавленості вашого малюка. Можливо, вчителька, навіть встигла помітити сильні та слабкі сторони дитини.

Пам’ятайте, що вчителі можуть розказати щось таке про вашу дитину, що ви й самі можете не знати, оскільки це потребує постійного нагляду, відповідної атмосфери та здібностей.

Запам’ятайте питання, які ви хочете уточнити.Звісно, більшість батьків звикли сидіти та просто слухати, що їм говорять. Але це поширена помилка. Лише за допомогою додаткових питань та уважності можна разом досягти консенсусу та якогось позитивного результату. Не бійтесь перепитувати, не бійтесь уточнювати, чи не сприймати все на віру. Вчителі теж люди, вони можуть помилитись, робити щось не так на вашу думку і, що стосується виховання, вчителі не завжди може бути правими. Виховання – це складний процес, який кожні батьки бачать по-різному.

Але це не означає, що варто йти на конфлікт з вчителькою. Треба лише тримати на контролі те, як поводиться в школі ваша дитині і, що теж головне, як поводяться з нею.

Якщо вчителька викликала вас до школи, не слід накидатися на неї з криками про те, що ваша дитина не могла такого зробити: нерідко поведінка дитини вдома радикально відрізняється від того, як вона веде себе в школі.

Важливо пам’ятати, що все сказане вчителькою – це про вашу дитину. Не про вас особисто. Деколи буває тяжко сприйняти критику своєї дитини. Деякі батьки пропускають все сказане через себе та починають злитись.

Але місія вчительки не розізлити вас, чи образити вашу дитини. Вона прагне дійти спільного рішення по виправленні тої, чи іншої ситуації.

Сприймайте всю інформацію спокійно, деколи критично, проте прислухаючись. А потім можна переходити до запитань, що вас цікавили.

Що варто запитати вчительку?Якщо вам не все зрозуміло після розповіді вчительки про шкільне життя вашого малюка – задавайте питання. Цього не можна соромитись. Скільки випадків бувало в житті, що батьки вдома накидались на свою дитину лише тому, що вчителька охарактеризувала дитину в негативному руслі.

«Лінива», «неуважна», «сором’язлива»… Якщо вчителька вживає такі слова – попросіть, щоб вона навела приклад. Можливо, це було випадкове враження через обставини, які вам представляться в іншому світлі.

Також, щоб уявити успішність та соціальну активність вашого чада, спробуйте запитати:
Чи дитина доводить до кінця розпочату справу, чи завдання?
Як дитина поводиться в класі: дружелюбно, ворожо?
Як сприймають її однолітки?
Які в дитини сильні та слабкі сторони?
Чи активна дитина під час уроків?
Що з поведінкою?
Що дитина робить під час перерви?
Чим більше питань ви задасте, тим більше ви зможете збагнути, як дитина живе та формується в той час, коли вас немає поруч. Якщо ж якась інформація вам не сподобається – ви зможете вчасно зреагувати.

Наприклад, дитина під час перерв сидить в класі і ні з ким не спілкується? У вас тепер буде можливість дізнатись, в чому справа.

Також, старайтесь вдома ставити ті ж вимоги, що і в школі. Тобто дитина не може пропускати уроки, має бути старанною, виконувати домашнє завдання і так далі.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Як краще реагувати на негативні емоції дітей?

Є 2 види реакції, коли ми стикаємося з проявом негативних емоцій.

ПЕРШИЙ - зробити навіювання, дорікнути в тому, що він не має належних якостей, або ще щось, або постаратися його розвеселити, відволікти, тим самим заважаючи природному процесу переживання емоцій.

ДРУГИЙ спосіб - це спробувати зрозуміти те, що дитина почуває.

Існує принцип "5 секунд мовчання". Ці 5 секунд мовчання є таймаут, часом, щоб переключитися з однієї програми на іншу, саме з програми "містер все залагоджу" або "місіс все залагоджу". Потрібно сказати, що по якомусь містичному закону те, що матері (чи чоловіки) намагаються дати своїм дітям, насправді не сильно допомагає: дати рішення замість емоційної підтримки.

Отже, коли, наприклад, дитина чимось засмучена і плаче, проявом егоїстичного рішення може бути фраза: "Не плач, нічого страшного не сталося". Замість цього вам потрібні +5 секунд мовчання, для того, щоб переключити програму і замість ради або докору просто сказати: "Я розумію, ти розчарований". Замість фрази "Не хвилюйся", коли ми бачимо, що дитина чимось стурбований, витримайте паузу 5 секунд і спробуйте сказати: "Так, нелегко, я знаю, як ти стурбований".
Замість фрази заспокоєння, щось на кшталт: "Ну, нічого страшного", витримавши паузу 5 секунд, ми можемо сказати: "Дійсно, я розумію, тобі важко, мені б теж було сумно, якби зі мною таке сталося".
Замість фрази: "Ну, нічого страшного", витримавши паузу 5 секунд ми можемо сказати: "Я знаю, тобі боляче, іди сюди, я тебе пошкодую", або просто: "Іди до мене", тому що зазвичай, коли дитині погано, фраза "йди до мене" сама по собі означає, що зараз він отримає підтримку.

"Ти ж не можеш всіх перемогти", - говоримо ми дитині, яка зіткнулася зі стражданням, заподіяним іншими дітьми. Тут теж потрібні 5 секунд паузи і слова: "Ти абсолютно правильно сердишся, я б теж сердився".
Замість фрази: "Могло бути й гірше", необхідні 5 секунд паузи і слова: "Я бачу, тобі страшно, я бачу, ти не на жарт переляканий. Я б теж боявся. Але нічого, наступного разу вийде".
Дитина може в цих ситуаціях не підтримати ваше співчуття і продовжувати говорити про інші негативні емоції.

Пам'ятайте, що це абсолютно нормально. Своєю підтримкою ви відкрили кран негативних емоцій, потоку негативних емоцій дано вихід, тобто все зроблено правильно.

"Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!
м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Зубний біль у дитини: що робити?

Вперше з зубним болем малюк знайомиться дуже рано - в той момент, коли в нього починають прорізуватися зубки. Після цього настає період відносного спокою, якщо молочні зуби раптово не болітимуть. Іноді трапляється, що при прорізуванні на яснах виникають запалення або навіть нариви. Молочні зуби схильні до карієсу точно так само, як і постійні, і біль при цьому може бути дуже сильною. В особливо важких випадках у дитини може з'явитися припухлість ясен чи щоки.


Які методи допомагають впоратися із зубним болем при прорізуванні?
Перед прорізуванням зуба ясна в цьому місці починає запалюватися. Полегшити біль допомагає масаж ясен в тому місці, де повинен прорізатися зуб. Можна запропонувати дитині спеціальне кільце-прорізувач, морквину або яблуко з холодильника.


Чи потрібно звертатися до лікаря при прорізуванні зубів?
Вважається, що при прорізуванні зубів температура у дитини підніматися не повинна, але багато батьків відзначають в цей період її підвищення, а також слабкість у малюка, зміна стільця, відсутність апетиту, примхливу поведінку, нежить. Всі ці симптоми також можуть говорити про вірусну інфекцію (ГРВІ), тому бажано проконсультуватися з лікарем.


Які ліки можна використовувати для полегшення зубного болю?
Лікарські препарати можна застосовувати тільки після консультації з лікарем. Зазвичай доктор рекомендує спеціальні знеболюючі гелі місцевої дії, які наносять на болючу ділянку ясен, а також сиропи або свічки із болезаспокійливу ефектом.


Що робити для того, щоб зуби у дитини не хворіли?
Занадто гаряча або холодна їжа, занадто кислі продукти, солодощі можуть негативно впливати на стан емалі зубів і провокувати їх руйнування. Стоматолог при першому огляді малюка навчить його маму правильно доглядати за дитячими зубами і порекомендує зубну пасту.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!
м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Смійтеся, на здоров’я!

Друзі, чи встигли ви приберегти кілька жартів для близьких та знайомих? Адже сьогодні День сміху — найвеселіше свято у році, коли просто неможливо не сміятися та не жартувати один над одним.

В жодному календарі цей день не виділений червоним кольором, як святковий, проте в світі 1 квітня по праву вважають днем жартів та веселих розіграшів. .

А як же виникло таке незвичайне свято всіх жартівників та веселунів? Версій про походження 1 квітня нині існує безліч. Проте сьогодні я розповім вам одну цікаву легенду, з якою пов’язують виникнення Дня всіх дурнів у Великобританії.

У британському фольклорі появу Дня сміху пов’язують із Готамом — легендарним Містом Дурнів десь у графстві Ноттінгемшир...

За стародавніми переказами, в Англії існував цікавий звичай: якщо король проїжджав будь-якою дорогою країни, вона ставала державною власністю.

 Хитрі жителі Готама не бажали віддавати свої землі та вирішили хитрістю відманити короля від їхнього міста. Тож монарх так і не завітав до Готама.

Ох і розсердився король, дізнавшись про таку зухвалу витівку городян! Розлючений, він наказав покарати підступних підданих. Однак, сталося непередбачуване. В’їхавши в Готам королівські посланці побачили, що місцеві займалися дуже дивними справами: хтось намагався спіймати гусака на вудку, хтось палив рибу в річці.

Здивовані гінці доповіли про цю дивину королю, і той вирішив, що городяни — бовдури і не знають, що роблять, а тому й карати їх немає за що. :)


Британці вірять, що саме з того часу і почали святкувати День дурня. До того ж, спочатку це було свято обману багатих бідними. Не дивно, що й донині існує вислів: «Перше квітня — брехня всесвітня!»

Друзі! Вітаю усіх вас із 1 квітня. Радуйте своїми щасливими посмішками рідних та близьких, і нехай у ваших домівках завжди лунають голосний сміх та веселий жарт. Смійтеся на здоров’я, адже хвилина сміху корисна настільки, як і кілограм яблучок :)

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Тихі ігри з дитиною

Малюк не хоче читати книжки, малювати, грати зі своїми іграшками. Йому набридло грати одному, і крихітка наполегливо просить маму пограти з ним разом. А мама втомилася ... У такій ситуації скористайтеся ідеями для спокійних забав, вони не зажадають багато енергії, і незважаючи на це - дуже цікаві!

1. Намалюй пісню
Беремо звичайні альбом і олівці і малюємо дитині пісеньку. Наприклад, «в лісі народилася ялиночка». Співаємо - і послідовно прорисовуємо те, про що співаємо (ялиночку, ліс, сніжок, боягуза-зайця сірого, сердитого вовка, конячку і так далі ...). Кількість пісень в репертуарі будь-якої молодої мами практично не обмежена, а малюка заворожує, коли пісня матеріалізується на папері.

Як варіант, можна зробити, щоб мама співала, а дитина малювала. Або навпаки. Або мама малює малюнок, а дитина повинна вгадати, що це за пісня (або казка).


2. Де Уоллі?
Пам'ятаєте, був такий досить невигадливий американський мультфільм, в кінці кожної серії картинка завмирала - і потрібно було виявити на ній головного героя?

Так от, можна взяти обридлі дитині книжки, але не читати їх, а давати завдання: знайти на зображенні: метелика, велосипед, квіточку. Краще брати картинки, де багато всього і загадувати дрібні предмети, які складніше знайти. Або замість знайомих книжок взяти мамині журнали. Дітки старшого віку (вже вміють читати) із задоволенням розшукують міста на географічних картах.

Можна згадати, щоб малюк походив по квартирі і знайшов три предмети зеленого кольору (або круглих, або дерев'яних). Не обов'язково їх приносити мамі, можна просто назвати. Так дитина розвиває спостережливість, а мама отримує дорогоцінні хвилинки тиші.


3. Салон краси
Мамин одяг або косметика - приваблива іграшка для будь-якої дівчинки. Сядьте на диван, візьміть блокнот і ручку і перетворитеся на «суворе журі». Придумуйте разом різні завдання: підібрати вбрання для походу в гості, до бабусі, для прогулянки, для побачення з «нареченим» (зазвичай вони є у всіх дівчаток дитсадівського віку). Суворе, але справедливе журі оцінює варіант і виносить вердикт (звичайно ж, відзначаючи фантазію і смак улюбленого чада).

Також мама може стати клієнткою салону краси, віддавши своє обличчя і волосся в розпорядження юного стиліста (завбачливо забравши важкозмивні засоби та гострі шпильки). А поки стиліст чаклує над зачіскою, мама може з чистою совістю почитати журнал чи книжку.


4. Телешоу
Якщо прохання крихти пограти застало вас у розпал домашніх справ, то можна дитину до них долучити. Зазвичай дітки із задоволенням допомагають мамі готувати їжу або прибирати, адже для них домашні справи - не рутина, а різновид гри. Якщо ж мама не хоче залучати дитину до справи (тому що потім переробляти доведеться) або сама дитина відмовляється допомагати, можна зробити його глядачем кулінарного шоу або програми про облаштування будинку.

Просто мама починає коментувати свої дії в дусі веселої і кумедної телеведучої, періодично звертаючись до дитини за підказкою або думкою. Якщо дитина сама і не хоче нічого робити, то майже всім дітям у віці «чомучок» сподобається грунтовна розповідь про те, з чого готують борщ чи як влаштований порохотяг.


5. Поділ скарбів
У досвідченої мами завжди є про запас чарівна скринька (мішечок, коробка) з «скарбами»: флакончиками під парфумів, гудзиками, зламаними годинами, непарними сережками, кольоровими кришечками від баночок дитячого харчування і т.д.).

Малюку можливість покопатися в ній дістається рідко, а тому він завжди із задоволенням це робить. Якщо ж він і тут вимагає маминої участі, можна запропонувати розділити «здобич» або придумати, кому ці скарби належали. Так стара батькова запонка стає алмазом з чалми джина, а дерев'яна паличка для волосся - чарівною паличкою доброї феї.


6. Сімейні хронікиЗвичайний перегляд сімейних фотоальбомів теж можна «оживити». Наприклад, розповісти маляті про те, що залишилося за кадром, або хто був фотографом або де тепер ті, хто зображений на фотографії. Дітки із задоволенням не тільки дивляться фото, але й слухають розповіді про сімейні легенди і історії.

У всіх цих іграх є приємний для мами бонус. Як правило, вона поступово втягується в процес, починає отримувати щире задоволення від спілкування зі своїм малюком і забуває про втому або нездужання!

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

10 грудня

Оле-оле-оле! Нині Всесвітній День футболу!
Якщо вірити історикам, гру у копаний м'яч придумали в Китаї.
Є ще версія, що у такий спосіб розважалися давні саксонці, які жили на території нинішньої Англії у VIII столітті. Після битви вони копали ногами на полі відрубані голови супротивників.
Сьогодні, звісно, все не така криваво :)) Та все ж запекле бойовище гарантоване!
Футбольні м'ячі для найзапекліших прихильників цього спорту - у торговій мережі "Диво Дитя"!

В ЯСКРАВЕ ЖИТТЯ - З "ДИВО ДИТЯ"!

м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, вул. Т.Шевченка, 72 (ТЦ "Місто", 3-й поверх) маг. "Диво Дитя"
вул. Успенська, 36а
Майдан 22 січня, 12, Майдан 22 січня, 15
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж) магазин-склад диво дитя
м. Яворів вул. Маковея, 64 (ТЦ «Місто», 2-й поверх)

Вибір велосипеда

Вибір велосипеда для дитини завжди є відповідальною покупкою. При цьому кожна людина, зіткнувшись з такою купівлею, в першу чергу задається питанням, велосипед якого розміру купити. У цьому розділі ми постараємося якомога докладніше описати, який велосипед краще купити вашій дитині, на який зріст, вік з технічними характеристиками.

Щоб допомогти вам заздалегідь зорієнтуватися у виборі велосипеда, представляємо зразкову таблицю відповідності розмірів велосипеда зростанню і віку дитини.

Найголовніше подолати спокуса купити велосипед «на виріст».
м. Стрий, вул. Олесницького, 17/2 магазин "Диво дитя"
вул. Т.Шевченка, 72 (ТЦ "Місто", 3-й поверх) маг. "Диво Дитя"
вул. Успенська, 36а
Майдан 22 січня, 12, Майдан 22 січня, 15
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж) магазин-склад диво дитя
м. Яворів вул. Маковея, 64 (ТЦ «Місто», 2-й поверх)
"ЯСКРАВЕ ЖИТТЯ" - з "ДИВО ДИТЯ"!

Скоро до школи!

На дворі ще літо, але в повітрі вже нема-нема, та й промайне прохолодний подих осені. Батьки ж починають задумуватись в що буде одягнене їх чадо на свято Першого Дзвоника та щодня в школу.

Вибору зараз багато: базар, бутіки...

Ті ж, хто вже переконався у високій якості та дружелюбних цінах на дитячий одяг, який пропонують у торговій мережі "Диво Дитя", звичайно з нетерпінням чекають відкриття сезону "Осінь-Зима 2013".

І це вже трапилось, панове! Пропонуємо вашій увазі перше поповнення нової колекції "Осінь-Зима 2013"!

В ЯСКРАВЕ ЖИТТЯ - З "ДИВО ДИТЯ"!
Чекаємо на Вас за адресою:
м. Стрий вул. Олесницького 17/2 магазин "Диво дитя
вул. Багряного 4 (Торговий пасаж) маг.-склад "Диво Дитя"
вул. Успенська 36а маг диво дитя
вул. Т.Шевченка 72 (ТЦ "Місто" 3 поверх)
Майдан 22 січня 12, Майдан 22 січня 15