Спілкування з вчителями. Чому це необхідно?

Школа – це важливий крок в житті дитини. Тут відбуваються перші кроки соціалізації малюка, перші двійки, перші відповідальності та перші можливості проявити себе. Завдання батьків – підтримати дитину протягом шкільних років та зробити так, щоб після школи дитина залишилась індивідуальністю.

Союзником в шкільних питаннях мусить бути класна керівничка та інші вчителі. Саме вони зможуть розповісти вам про сильні та слабкі сторони вашої дитини, над чим варто попрацювати, а які таланти розвивати в першу чергу.

Тому з вчителями та класною керівничкою треба постійно підтримувати зв’язок, щоб бути в курсі усіх подій.

Проте, реалії сучасної шкільної освіти такі, що до дітей переважно не застосовують індивідуального підходу. Трапляється, що не застосовують взагалі ніякого підходу. Діти, залишені на самовиховання, можуть стати «вискочками» лише за наявність власної думки, чи власного досвіду.

Пострадянські вчителі не звикли, що дитина, незалежно від віку, це вже індивідуум. Вона так само мислить, набирається свого досвіду та бажання висловитись. Якщо вам трапилось хоч кілька вчителів, що підтримують ці задатки у ваших дітях, знайте – це швидше виняток.

Тому, ще однією причиною, чому варто спілкуватись з вчителями є контроль за тим, як вони ставляться до особистості вашої дитини.

Проте, не варто одразу з порогу школи накидатись на вчителів. Спробуйте розцінити ваш прихід в школу як спробу створити так званий альянс, що працював би на благо вашого малюка. Саме від вашого союзу може залежати успішність та розвиток дитини. Але не плутайте з «вдячністю» за оцінки. Ми говоримо про високе та моральне.

Як розпочати розмову з вчителькою?Для початку представтесь та дайте вчительці/класній керівничці говорити першій. Вона змалює вам загальну картину учбового процесу та зацікавленості вашого малюка. Можливо, вчителька, навіть встигла помітити сильні та слабкі сторони дитини.

Пам’ятайте, що вчителі можуть розказати щось таке про вашу дитину, що ви й самі можете не знати, оскільки це потребує постійного нагляду, відповідної атмосфери та здібностей.

Запам’ятайте питання, які ви хочете уточнити.Звісно, більшість батьків звикли сидіти та просто слухати, що їм говорять. Але це поширена помилка. Лише за допомогою додаткових питань та уважності можна разом досягти консенсусу та якогось позитивного результату. Не бійтесь перепитувати, не бійтесь уточнювати, чи не сприймати все на віру. Вчителі теж люди, вони можуть помилитись, робити щось не так на вашу думку і, що стосується виховання, вчителі не завжди може бути правими. Виховання – це складний процес, який кожні батьки бачать по-різному.

Але це не означає, що варто йти на конфлікт з вчителькою. Треба лише тримати на контролі те, як поводиться в школі ваша дитині і, що теж головне, як поводяться з нею.

Якщо вчителька викликала вас до школи, не слід накидатися на неї з криками про те, що ваша дитина не могла такого зробити: нерідко поведінка дитини вдома радикально відрізняється від того, як вона веде себе в школі.

Важливо пам’ятати, що все сказане вчителькою – це про вашу дитину. Не про вас особисто. Деколи буває тяжко сприйняти критику своєї дитини. Деякі батьки пропускають все сказане через себе та починають злитись.

Але місія вчительки не розізлити вас, чи образити вашу дитини. Вона прагне дійти спільного рішення по виправленні тої, чи іншої ситуації.

Сприймайте всю інформацію спокійно, деколи критично, проте прислухаючись. А потім можна переходити до запитань, що вас цікавили.

Що варто запитати вчительку?Якщо вам не все зрозуміло після розповіді вчительки про шкільне життя вашого малюка – задавайте питання. Цього не можна соромитись. Скільки випадків бувало в житті, що батьки вдома накидались на свою дитину лише тому, що вчителька охарактеризувала дитину в негативному руслі.

«Лінива», «неуважна», «сором’язлива»… Якщо вчителька вживає такі слова – попросіть, щоб вона навела приклад. Можливо, це було випадкове враження через обставини, які вам представляться в іншому світлі.

Також, щоб уявити успішність та соціальну активність вашого чада, спробуйте запитати:
Чи дитина доводить до кінця розпочату справу, чи завдання?
Як дитина поводиться в класі: дружелюбно, ворожо?
Як сприймають її однолітки?
Які в дитини сильні та слабкі сторони?
Чи активна дитина під час уроків?
Що з поведінкою?
Що дитина робить під час перерви?
Чим більше питань ви задасте, тим більше ви зможете збагнути, як дитина живе та формується в той час, коли вас немає поруч. Якщо ж якась інформація вам не сподобається – ви зможете вчасно зреагувати.

Наприклад, дитина під час перерв сидить в класі і ні з ким не спілкується? У вас тепер буде можливість дізнатись, в чому справа.

Також, старайтесь вдома ставити ті ж вимоги, що і в школі. Тобто дитина не може пропускати уроки, має бути старанною, виконувати домашнє завдання і так далі.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72