Виховання дівчаток: ніжні й чарівні?

Одні жінки без проблем зупиняють на скаку коней, інші не можуть заснути через горошину під периною, треті кроку не зроблять, не гянувши на себе в дзеркало. Насправді мамам і татам дівчаток доводитися дуже непросто, адже будь-яка обрана ними педагогічна стратегія таїть у собі безліч небезпек. Наприклад, якщо кинути в котел півкіло краси, додати дрібку кокетства й літр примхливості, - вийде норовлива принцеса. А якщо переборщити з добротою й недолити амбітності - виросте непомітний ведмедик. Давайте спробуємо знайти оптимальний баланс інгредієнтів і скласти ідеальний рецепт виховання дочок.

ПРИВАБЛИВІСТЬ
Наші бабусі й прабабусі були абсолютно переконані в тому, что хлопчики повинні бути розумними, а дівчатка - красивими. Сьогодні це твердження анітрохи не втратило своєї актуальності. Як би голосно не кричали феміністки про рівність статей, суті справи це не змінює: кокетливий погляд з-під пухнастих вій і раніше здатний зразити наповал всіх без винятку - від строгих шкільних педагогів до суворих співробітніків ДАІ. Жіноча привабливість - найпотужніша зброя! Тому батькам має сенс навчити дочок користуватись своїми гендерними перевагами.
Завдання мами: наочно пояснювати.

Шкандибаючи по кімнаті в маминих туфлях і поправляючи спадаючу з плечей лямку довгої вечірньої сукні, дівчинка також «приміряє» на собі й манери матері. У силу віку дитя не може зрозуміті зміст деяких дій і потребує батьківських роз’яснень.

Побачивши, що донька уважно спостерігає за тим, як ви одягаєтеся, поясніть їй, чому ви вибираєте саме таке вбрання. Наприклад, рожева блузка прекрасно підходить до сірих штанів, а із зеленою спідніцею вона (блузка) буде виглядати не дуже красиво.

У відповідь на пропозіцію дівчинки навісити на себі все що лежить в скриньці - з посмішкою дайте відповідь, что жінка - не новорічна ялинка й у великій кількості мішури зовсім не потребує.

Роздивляючись чергову намальовану донькою принцесу, м'яко відзначайте вдалі й невдалі сполучення кольорів. При цьом наполягайте на своїй правоті: річ у тому, что в раньому дитинстві всі дівчатка проходять етап захоплення блискітками, стразами та іншою строкатістю - забороняти їм любити дане «неподобство» все-таки не варто! Не хвилюйтеся - це не назавжди!

Не сваріть і не висміюйте доньку за довгі кривляння перед дзеркалом. Дівча зайняте дуже серйозною справою - вона проводить особисту інвентаризацію! Іншими словами, намагається оцінити власну зовнішність і навчитись її правильно використовувати: стріляти очима, посміхатись, піднімати брови й т.д.

Багатьох симпатичних жінок дуже підводить банальне невміння представити себе у вігідному світлі! І навпаки: нічим не примітна на перший погляд дівчіна в потрібний момент хвацько перевтілюється на неймовірну красуню. Якщот ви хоче, щоб ваша донька любила власне відображення, постарайтеся не говорити їй фрази «Що там так довго можна розглядати?». У перекладі на «дитячу мова» такі слова означають «Там нема на що дивитись!», І дівчинка просто перестає відчуваті себе привабливою. Деякі мами відганяють доньок від дзеркала, боячися, что самозамилування увійде в них у звичка. Ці побоювання марні: розглядання себе - такий же необхідній етап, як вивчення дитиною букв перед тим, як починати читати книги.

Не йдіть на поводу у доньки, якщо вона просити нафарбуваті їй нігті або губи. Розкажіть про те, что в кожному віці своя краса, й наведіть конкретні приклади: у дівчаток - шпильки, туфельки з бантиками и акуратно підстрижені нігті, у жінок - гарні зачіски, яскравий манікюр і, скажімо, туш для вій.

Якщо ваша дівчинка терпіті не може сукні, обожнює машинки й любить грати у війну, ні в якому разі не дорікайте їй за хлоп'ячі звички. Краса буває різною: гнучкість, безстрашність й спрітність приваблюють оточуючих нітрохи не менше, ніж витончений профіль. Крім того, джерелом зовнішньої приваблівості часто є чарівність, тому не забувай розвивати у дитини почуття гумору, кругозір і правильну мову. Сукні з оборочками й воланами можна залишити для рідкісніх свят: побачите, рано чи пізно малятко навчиться теж їх носити.

Завдання тата: захоплюватися и берегти.

Від реакції тата на щоденні костюмовані шоу, які влаштовує донька багато в чому залежатиме її майбутнє самовідчуття. Тому не критикуйте, а захоплено аплодуйте! Захват тата привчить дитину до того, що чоловіча увага - явище цілком природнє і його не потрібно домагатися всіма правдами і неправдами. Завдяки цьому у майбутньому дівчинка не стане втрачати голову від першого ж компліменту й буде вибирати супутників спокійно й усвідомлено. Тим не менше, навіть захоплюючись дочкою, намагайтеся дотримуватись почуття міри. Культ краси в сім'ї нерідко виробляється до того, що дитина стає заручником чужих оцінок. Прагнення бути най-най может завести дівчинку дуже далеко, тому пояснюйте своєї крихті, что гарненьке личко зовсім не гарантує їй стовідсоткового успіху: до зовнішності обов'язково повинні додаватися інтелект, гарне виховання и доброзичливість.

ПРАКТИЧНІСТЬ
Уміння вести господарство і розпоряджатися бюджетом однаково важливе ,і для матері великого сімейства, і процвітаючої письменниці, і для ділової леді. А означає, яке б майбутнє ви не готували своєї доньки, має сенс навчити її азів домоводства та економіки.

Завдання мами: залучати до виконання домашніх справ.

У всі часи маленькі дівчатка бавились з мініатюрними посудками, готували салатики з трави і ліпили пиріжки з піску. Дітям дійсно подобається грати в «пані», а значити, потрібно максимально використовуват їх цікавість в благих цілях. Залучайте доньку до готування, діліться з нею сімейними рецептами, вчіть красиво накрівати на стіл. М'яко пояснюйте, що, як і чому ви робите, і ні в якому разі не сваріть її за розбиті чашки або розсипане борошно. Ви ж теж не відразу стали акуратною і спритною «богинею плити і мушлі». Наберіться терпіння й не виганяйте доньку з кухні, навіть якщо поодинці ви впораєтеся в два рази швидше.

Завдання тата: навчитись оптимізації.

Коли жінка чує рекламний слоган: «Купивши чотири рукавички, п'яту ви отримаєте в подарунок!» - її мозок перестає тверезо оцінювати все, що відбувається й негайно сигналізує: «Треба брати!». Батько, як ніхто інший, може навчити свою дочку не попадати на уловки маркетологів, швидко прораховувати реальні вигоди й серйозно ставитися до грошей.

Ось кілька життєвих ситуацій, в якіх можна відпрацювати вищеперелічені навички:
Вирушаючи з дитиною в магазин, складіть списки обов'язкових і необов'язкових покупок. Не піддавайтесь на вмовляння доньки, - відправляйте в кошик необхідні речі. Після того як першочергові товари будуть зібрані, відкрийте гаманець і порахуйте гроші. Вистачає на зайву шоколадку? Чудово! Бракує? Значить, в наступний раз. До речі, це відмінний способ навчити малечу рахувати!

Навчайте дівчинку відокремлювати бажане від дійсного. Так, укладаючи валізу, потрібно думати не про те, як вмістити в багаж максимальну кількість іграшок, а про те, які речі дійсно знадобляться у подорожі.
Пограй в «Знайди заміну!». Нехай донька придумає як можна больше варіантів для різних ситуацій: наприклад, чим можна малювати, якщо під рукою немає олівців або фломастерів? Як зробити ляльці подушку і ковдру з підручніх засобів і т.д.

РОМАНТИЧНІСТЬ
Так, багатьох батьків страшно дратує, що їхні доньки розчулюються безглуздим мі-мі-мішним листівкам, сюсюкаються з плюшевим ведмедиком ц гірко ридають над «поганими» мультиками. Проте саме з такої сентиментальності потім віростають загадковість, чутливість і непередбачуваність, які так цінують чоловіки в дорослих жінках. Крім того, подібна «романтічність» у випадках з дівчаткамі виконує практичну функцію: вона позбавляє представниць прекрасної половини людства від зайвих переживань. Спектр випробовування жінками емоцій набагато ширший, ніж у чоловіків, - всі ці «телячі ніжності» просто допомагають дівчаткам зберігати душевну рівновагу і не впадати в дратівливість, плаксивість або агресію.

Завдання мами: розділяти захоплення.

Підтрімуйте «принцесний», «кошенячий» та інші періоди розвитку доньки. Не зліться, якщо на питання «Що тобі подарувати?» дівчинка проситиме купити їй чергову барбі. І не відговорюйте дівчатко від ідеї вийти заміж за Миколку зі старшої групи! Скористайтеся інтересом доньки до всього романтичного й навчіть її танцювати вальс, послухайте разом класичну музику (адже саме вона звучала на балах!) І почитайте казки, в яких приділяється багато уваги дружбі, коханню і героїчним вчинкам.

Завдання тата: надавати знаки уваги.
Поки біля під'їзду не чути серенади принца й тупіт білого коня, підтримувати доччині романтичні погляди на життя доведеться батькові. Подавайте дівчинці руку при виході з транспорту, даруйте квіти. І, головне, не забувай доглядати за своєю дружиною. Нехай донька бачить, як самє має вести себе з жінкою Справжній мужчина: кращий приклад просто не придумати!


ДИПЛОМАТИЧНІСТЬ
Вже з раннього віку дівчинці доводитися вирішувати найскладніші питання. Припустимо, як дружити одночасно з Петриком і Васею? Або, скажімо, як уникнути бійки з приятелем, який силою намагається відібрати іграшку? Там, де хлопчисько може вирішити проблему силою, дівчинка змушена шукати обхідні шляхи.

Завдання мами: стримувати пориви.
Якщо дівчинка регулярно стає свідком гучних конфліктів мами з бабусею або з татом, дипломат з неї навряд чи виросте. Чим м'якше ви будете вести себе в сім'ї, тим легше доньці буде здолати цю непросту науку. Крім того, малятку потрібно допомогти освоїти деякі елементарні прийоми саморегуляції:
Перш ніж відповісти, витримай невелику паузу: за цей час ти зможеш заспокоїтися і знайти правильні слова.
Посміхайся. Доброзичливість значно знижує рівень агресії противника.
При перших ознаках гніву спробуй уявити, а що, власне, буде потім?

Завдання тата: грати в стратегічні ігри.
Шахи, шашки та деякі карткові ігри розвивають у дітей стратегічне мислення і вчать їх аналізувати не тільки свої, але і чужі дії. Не смієтеся над недалекоглядністю доньки, яка необачно підставила вам ферзя, краще переграйте ситуацію і покажіть спадкоємиці, який хід дозволив би їй зберегти фігуру на дошці. А ще непогано було б викласти доньці ази логіки: Навчіть дівчинку придумувати кілька варіантів вирішення однієї проблеми, а не триматися за єдину обрану стратегію.
Стимулюйте бажання виграти і вчіть гідно програвати. Звертайте увагу малятка на те, що будь-яка невдача - це досвід, який рано чи пізно допоможе перемогти.
Навчайте дочку правильно формулювати питання. Наприклад, замість того щоб запитувати: «Ми підемо в зоопарк?», краще сказати: «Коли ми підемо в зоопарк?» - так співрозмовнику буде набагато важче відповісти відмовою.

СПІВЧУТТЯ
Жінкам завжди добре вдавалося виховувати дітей і допомагати слабким. Однак покладатися в цій справі виключно на «вроджений» материнський інстинкт було б неправильно. До того моменту, коли дівчинка виросте, у неї повинен бути особистий досвід допомоги або турботи. Без підготовки віддати свою куртку або їжу комусь іншому, коли тобі самій холодно і дуже хочеться їсти, практично неможливо.

Завдання мами: звертати увагу на чужі потреби.
Гра «Дочки-матері» дає прекрасну можливість для відпрацювання найрізноманітніших надзвичайних ситуацій. Ось «дитина» надривається від плачу, бо хоче їсти, а ось він вже вимагає, щоб його переодягли. Догляд за домашніми вихованцями - більш просунутий рівень навчання. Регулярно насипаючи корм папузі або очищаючи акваріум, дівчинка зможе побачити реальні плоди своєї турботи, навчиться бути відповідальною і, що особливо важливо, зрозуміє, що піклуватися про когось іншого не тільки не важко, але й приємно.

Завдання тата: навчити виявляти обачність.
Перш ніж почати доглядати за іншими, потрібно навчитися піклуватися про самого себе. Батько може розповісти доньці про властивості різних ліків, про те, як правильно чистити зуби, як знайти дорогу в лісі, куди дзвонити при пожежі і т. д. Іншими словами, завдання тата - забезпечити дочку різними інструкціями, що називається, на всі випадки життя.



В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

ПРИВЕЗІТЬ З МОРЯ СПРАВЖНІ СПОГАДИ

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Ігри-хвилинки про запас

Якщо вам належить спілкуватися з групою дітей (на святі, в гостях або іншій обстановці) обов'язково тримайте в запасі прості, короткі, веселі ігри та забави. Це допоможе зайняти хвилину очікування, відволікти дітей від неприємної ситуації, допомогти їм перемкнутися на інший темп діяльності. Ось кілька прикладів таких ігор:

1. Покажіть дітям предмет (іграшку, листівку, пакетик соку) і попросіть перерахувати всі кольори, які вони бачать.

2. Малюйте пальцем у повітрі фігури, і нехай діти вгадають, що ви намалювали.

3. Зобразіть пантомімою якусь діяльність (приготування їжі, чищення зубів, одягання) і нехай діти вгадають, що це.

4. Поки діти не бачать, поставте іграшку на видне місце. Після цього попросіть знайти її.

5. Попросіть дітей називати різні фрукти. А самі з'єднайте руки півколом, зображуючи кошик і ловіть кожен фрукт. Через хвилину подякуйте всім, повідомивши, що кошик наповнилася.

6. Встаньте за спинами дітей, щоб вони вас не бачили. Задавайте питання про колір і крій вашого одягу, кількість гудзиків, прикраси, перевіряючи увагу і пам'ять учасників.

7. Запропонуйте дітям тупотіти, коли ви говорите "бум", і плескати в долоні при слові "шмяк". Після цього вимовляєте ці слова в довільному порядку, прискорюючи темп.

8. Кожному з учасників назвіть епітет (сонячний, мокрий, запорошений), і нехай він підбере до нього іменник (день, підлогу, горище).

9. Виконуйте смішні рухи (наприклад, зображуючи тварин, людей різних професій, всі види транспорту) і нехай діти за вами повторюють.

10. Витягніть руку, розгорнувши її долонею вгору. Нехай діти поставлять на неї вказівні пальці, примовляючи "По полях скакали зайці і кричали "Ховайте пальці!"". На останньому слові стискайте долоню, намагаючись зловити чийсь пальчик.

В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Дитина і цифри: Вчимо малюка рахувати

Давай розберемося, як вчити дитину рахувати

Крок перший: Граємо в пальчики (до року)
Розвивай дрібну моторику пальців, граючи в традиційну "Сороку-ворону" і "Куй-куй-чобіток". Читай малюкові віршики-лічилки, але не акцентуй його увагу на числах. Важливо, щоб він вловив ритм і зрозумів: грати з мамою - цікаво і весело.

Крок другий: "Один і багато" (з року до 2)
Знайомимо малюка з поняттям "багато". Наприклад: одна лялечка або машинка в руці - і "багато" їх на полиці. Підуть на ура матрьошки: була одна велика, і раптом з неї з'явилося ще декілька! Попроси дитини дати тобі одну іграшку, а потім - кілька, багато, показати один пальчик і багато. Важливо, щоб малюк відчував предмет в руках. Хвали малюка, коли він все зробив правильно, і ні в якому разі не наполягай на продовженні заняття, якщо дитина втратила інтерес.

Крок третій: Порівнюємо! (2-3 роки)
У справу йде все, що можна порівняти. Запропонуй дитині предмети різного розміру: велику машинку і маленьку, чайну ложку і столову. Нехай малюк дасть тобі маленьку річ і більшу. Можна ускладнити завдання: у цьому будиночку живе одна лялечка, а в цьому - багато. Дві лялечки пішли в гості до подружки, і в одному будиночку стало менше ляльок, в іншому - більше. Варіант для хлопчика - два гаражі з машинками. Якщо дитині цікаво, можна порахувати, скільки машинок або лялечок в гаражах і будиночках.

Крок четвертий: Считаем! (3-4 роки)
На цьому етапі тобі знадобляться картки з картинками - дитина вчиться співвідносити поняття числа з кількістю предметів. Візуальність важлива, як ніколи! Наприклад, на картці намальовано три ялиночки - ми називаємо: "три". Пора знайомити і з цифрами: покажи картку з цифрою три і так далі. За пальчиками опановуємо рахунок до десяти. Знайомлячи з цифрами, пояснюй, приблизно, так "Одиничка схожа на худого чоловічка в кепці, двійка - на лебедя". Можеш купити готові картки з видозміненими цифрами або намалюй їх сама. Рахуємо до десяти і назад.

Крок п'ятий: Три - це три одиниці! (5-6 років)
Пояснюємо кількісне значення числа: "три складається з трьох одиничок, чотири - з чотирьох одиничок". Вчимося показувати, яке число більше, яке менше, яке попереду, яке - позаду. Вчимося вирішувати завдання в одну дію з питаннями "скільки" і "більше-менше"!



Правила для мами

Навчай дитини рахунку тільки в грі, використовуючи гарні, яскраві посібники, не змушуй її займатися, якщо в даний момент не в настрої до цього. Інакше дитя може втратити інтерес!

Не починай з цифр: мозок дитини ще не готовий до них. Розвивай образність мислення і уяву. Всьому свій час!

Рахуйте те, що дитині цікаво: ворон, машини, дерева. Не зайвим буде і перегляд мультика "Козеня вчиться рахувати".

Вчи рахувати "наосліп". Візьми невеликий мішечок і склади туди кілька предметів. Нехай малюк засуне туди ручку і все порахує, не виймаючи.

Використовуй спортивні ігри, лічилки, але замість "раз" завжди (нехай навіть на шкоду римі) говори "один" - не плутай дитину.

Коли малюк рахує предмети, торкаючись до них пальчиком, стеж, щоб лічба не випереджала руху. Практикуйтеся якомога частіше: спочатку малюк буде голосно вважати, вказуючи пальцем на предмет, потім - вказувати на предмет, але говорити пошепки, потім - тільки кивати.

Ознака того, що дитина вже готова до школи - він може порахувати предмети, не торкаючись до них і не повторюючи числа, навіть пошепки.

Не примушуй дитини писати цифри у прописах: нехай малює цифри довільного кольору і розміру на білому аркуші, ліпить їх з пластиліну, викладає з мозаїки.

З цифрою нуль знайом дитини в чотири роки. Прибери всі предмети і скажи: "Не залишилося нічого, це - нуль".



"Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

СЛОВА-ПАРАЗИТИ: ЧОМУ МИ ДОСІ ГОВОРИМО ЦЕ ДІТЯМ?

Якщо провести на дитячому майданчику пару годин з шести до восьми вечора, коли на вулиці багато дітей і їх мам, то за цей час можна неодноразово почути фразу «я сказала»:
«Я сказала, не чіпай руками калюжу».
«Не сідай на землю, я сказала».
«Я кому сказала?»

Як вічна приповідка авторитетного батька ця, що не несе ніякого смислового навантаження фраза, повинна переконати дитину негайно вийняти з калюжі п'ятірню і вискочити з галявини, куди він приземлився, щоб відпочити від пробіжки по периметру майданчика. Загалом, виконати все, що вимагає мама. Тому що вона так сказала.
Буває, що, не замислюючись про сенс, а точніше, безглуздості вимовлених слів, ми говоримо дітям речі, які мають зворотний виховний ефект. «Перестань балуватися, інакше відведу до лікаря і тобі зроблять укол» - здається, що після цієї заяви дитина відразу стане шовковою, проте все, до чого призводить ця обіцянка, - страх перед білими халатами і істерика при згадці поліклініки.

«Привітайся з гостями і розкажи віршик, який ти вивчила для Діда Мороза» - дівчинка демонстративно ховається за батьківську спину і на найближчі дві години «проковтує» язик, а батьки вибачаються за неввічливу дочка.
Сумнівні фрази передаються з покоління в покоління і є частиною батьківського лексикону.

«Не плач». Він вдарився, його вдарили, він впав, втратив незамінну деталь конструктора, не отримав призове місце у конкурсі, та просто встав не з тієї ноги - яка б не була причина сліз, всіма правдами і неправдами батькам хочеться зупинити їх. У більшості ситуацій плач сприймається як сильний подразник, і при цьому забувається, що у сліз є відома очищаюча і навіть знеболююча функція. Однак діти розумніші й правдивіші, і, як зізнався своїй мамі один трирічний хлопчик: «Я поридав, і мені стало легше». Час від часу кожному корисно не стримувати емоції і поплакати. І добре при цьому знати, що поруч розуміючий дорослий, який підтримає і в радості, і в сльозах і допоможе усвідомити, від чого дитині в даний момент так гірко.

«Подивися, Вася вже одягається сам (вміє читати, побудував хатинку і т.д.)». Що може дати це порівняння дитині, крім почуття невпевненості, відчуття себе невдахою й невтішного усвідомлення того, що він не відповідає очікуванням батьків?

Ніякі докази на користь того, що у кожної людини свій темперамент і швидкість розвитку, не стримують бажання порівняти успіхи своєї дитини з досягненнями іншого. Як би не хотілося цього батькам, але ідеальний Вася не стане мотивацією до навчання, спорту і великих звершень. А ось підірвати самооцінку може цілком. І почуття глухої, неозвученої ненависті до ні в чому не винного хлопчика-моделі, дитина може пронести через усе життя.

«Зараз піду і кину тебе тут». Що дивно, результат від цієї фрази і правда є. Дитина, яка спочатку не повірила загрозі й, зрештою, бачить постать батька і кидається слідом. Так, користуючись владою, дорослий домагається свого за допомогою викликання одного з найбільших дитячих страхів - загубитися і залишитися одному.

При цьому не враховується варіант того, що одного разу дитина може спокійно відпустити батька і тим самим показати, що загрози дорослого нічого не варті. Чому ця фраза досі в загальноприйнятому побуті - складно зрозуміти. Можливо, тому що пояснити причину, по якій потрібно перервати цікаву діяльність і піти в інше місце, складніше, ніж просто пригрозити кинути дитину тут і зараз.

«Ми ж тобі казали». Дитячий ранок, метушня, після свята дітям роздають частування. Маленький Артем занадто довго переодягається і показує бабусі своє ліжко в спальні, тому, коли виходить до групи, йому здається, що соку і печива йому не дісталося: на столах порожні обгортки та коробочки з вийнятими соломинками, а діти давно грають на килимі. Артем починає плакати, а бабуся, не зробивши жодної спроби обійняти його і попросити законне частування у вихователя, кидає: «А я тебе попереджала: не треба було так довго натягувати колготки. Тепер плач». Що в цій ситуації позитивного? Хіба що дорослий зберігає статус завжди правого. Дитина ж залишається не без печива і соку (частування для нього, звичайно, залишили), але без підтримки близької людини, що набагато болючіше.

«Дай, я сам все зроблю». Дорослій легко дратуючись на дитину, яка ще не вміє полити домашні рослини, не проливши жодної краплі на підлогу, або вирізати прямокутник строго по контуру. Але саме з дітьми варто вчитися стримувати свій перфекціонізм, інакше вони не навчаться робити що-небудь самостійно.

І тим більше, якщо дитині було доручено акуратно скласти книги на полиці, заправити ліжко або помити підлогу, не потрібно зітхнувши переставляти різноформатні книги по висоті і перемивати підлогу зі слідами розводів. Тому що наступного разу дитина під будь-яким приводом відмовиться виконувати доручення, адже за що б він не взявся, батькам все буде не так.

«Не бійся, це не боляче». Найчастіше це втіха не спрацьовує, а якщо при процедурі дитина дійсно випробує неприємні або хворобливі відчуття, то бадьорить наснагу, що не збулося, може підірвати довіру до батьків і наступного разу йти здавати кров з пальця або робити необхідний укол доведеться зі скандалом. Можливо, чесніше сказати, що невелика біль буде тривати лише кілька секунд, а відразу після процедури можна купити морозиво чи іграшку для сміливця.

«Давай швидше». Скільки б разів не доводилося чути від батьків цю фразу, ККД у неї практично нульовий. Малюки в дитсадочковій роздягальні, чиї пальці поки не справляються із застібками сандаликів, починають ще більше баритися, коли їх кваплять. А школяр, якого просять швидше збирати рюкзак, бо батьки вже викликали ліфт і чекають на сходовому майданчику, швидше за все неодмінно щось забуде. Дитяча швидкість справ, особливо якщо перед нами повільний флегматик, ніяк не зміниться після численних «швидше», «спритніше» і «квапся». Швидше батькам допоможе закладати зайві десять хвилин на збори або промовляти покрокові дії для забудькуватої дитини: «Давай ти знімеш шапку, повісиш одяг у шафу і переодягнешся в фізкультурну форму».

«Вічно ти ...» і «Ти ніколи ...». Завжди і ніколи - найсильніші слова, які обвинувальним вироком навішуються на будь-яку людину, на адресу якої вони прозвучали, і якоюсь мірою змушують повірити, що він і є той, хто постійно спізнюється, наводить безлад у своїй кімнаті, втрачає ключі від будинку. А якщо взяти до уваги дитяче бажання суперечити, то пряме значення докору «Вічно ти тягнеш до останнього і не встигаєш зробити уроки» справді може стати невід'ємною рисою характеру і звичкою, якщо не допомогти дитині подружитися з часом, а лише лаяти за недолік.

«Це не варто переживань». З висоти батьківських років більшість речей, через які проходять діти, дійсно здаються несуттєвими. Але це той момент, коли потрібно спробувати пригадати свій юний вік і поставити себе на їх місце. Тоді стане зрозуміло, що перша нездійснена любов ранить, а невдалий похід в кіно приносить розчарування на весь день. І як відчутна досада через те, що іграшка, про яку мріялося на день народження, зникла з продажу. І як боляче, коли краща шкільна подруга раптом перекинулася до іншої дівчинки, а тебе не помічає.



Розділити почуття, а не применшувати їх значення - тільки такої реакції від батьків чекає в складній ситуації дитина будь-якого віку. І так, не завжди вистачає часу і чуйності на докладні пояснення, а слово, як відомо, «не горобець».



Але якщо задуматися, мало що осідає в пам'яті і ранить так сильно, як недбало вимовлені слова. Тому, можливо, варто подумати двічі, і в підсумку зробити правильний вибір між «я сказала, перестань плакати» і «РОЗУМІЮ, ЯК ТОБІ ЗАРАЗ боляче і прикро».



"Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Як відучити дитину від соски-пустушки?

У якому віці необхідно відучувати дитину від пустушки?
Думка педіатрів в цьому питанні кардинально розходитися з думкою психологів. Перші вважають, що після 10 місяців у малюка немає необхідності в соску, скоріше вона завдає шкоди його здоров'ю (неправильний прикус, проблеми з мовою, викривлення зубів). Психологи стверджують, що пустушка - не просто згубна пристрасть, а скоріше кращий друг, улюблена іграшка для дітей. Розставання з нею, на їх думку, може заподіяти дитині дискомфорт і психологічну травму. Кожен батько сам має право вирішувати, коли настане пора залишити в минулому цю звичку, але 2 - 3 річна дитина з соскою в роті викликає не захоплення оточуючих, а швидше подив і здивування.
Методи відлучення дитини від пустушки.
Отже, ви всерйоз задумалися над цим питанням. Залишається вирішити, яким саме способом ви хочете відучити дитину від пустушки.

Метод перший: «Терплячий»
Найчастіше батьки вибирають більш тривалий (3 - 4 місяці) і менш безпечний для психіки варіант. Кожен день мама намагається якомога рідше давати дитині пустушку. Для цього при плачі малюка намагаються чим-небудь відвернути (наприклад, яскравою іграшкою) або взяти на руки, заспокоїти будь-яким іншим способом без застосування соски. Так поступово день за днем ??пустушка ставати для карапуза все менш і менш потрібним предметом. Спочатку години неспання, потім денний, а потім вже і нічний сон дитина проводить без звичної для себе соски. Але при цьому методі батькам необхідно запастися терпінням, наполегливістю і безмежною любов'ю.

Метод другий: «Зникнення»
При якому пустушка різко виключається і назавжди зникає з життя малюка. Винахідливі батьки придумують для своїх дітей величезна кількість способів «прощання» з соскою. Її «дарують» песикам, кішкам і мишкам, хитрі вовки «крадуть» їх прямо з-під носа у всієї родини, «втрачають» на вулиці, «віддають» маленьким діткам, закопують в землю, відрізають щодня по маленькому шматочку до повного зникнення . Що тільки не доводитися «терпіти» бідної соску в ім'я миру і спокою в сім'ї. І діти охоче вірять в ці казки. Батькам залишається тільки нагадати у разі виникнення капризів про те, що малюк сам «добровільно» розпрощався, подарував, віддав або втратив свою пустушку.

Метод третій: «Засинаємо без пустушки»
Почніть з самого головного - отучения від пустушки під час засипання дитини. Зазвичай, після розставання з цією звичкою, малюки припиняють смоктати соску і на протязі дня.
Привчити дитину засипати без пустушки - завдання нелегке, якщо він до неї сильно прив'язався. Постарайтеся за місяць до відмови створити нові приємні ритуали для засипання. Тоді прощання з соскою пройде з меншим стресом для крихти. Прикладом таких ритуалів може служити читання вами книг на ніч, погладжування спинки дитини, наспівування колискової. Не забудьте про всяк випадок придумати заміну для пустушки. Це може бути м'яка іграшка, яку вибрав малюк, а при стресі - нові ігри і ласкаві обійми мами. Для першого засипання без пустушки можна придумати історію про якому небудь бідному тварині, у якого немає соски і попросити малюка поділитися з ним своєю соскою на ніч.

Метод четвертий: «Коли час згаяно»
Якщо дитині вже півтора-два роки, але він зовсім не збирається розлучатися з пустушкою, не впадайте у відчай, адже це можна виправити. У першу чергу треба спробувати пояснити йому причини для розлучення з його улюбленою соскою. Розкажіть малюкові, що вона може зіпсувати йому зубки або викликати проблеми з вимовою слів. Не варто лаяти дитину, порівнювати його з іншими, тим більше не можна висміювати його. Якщо ж від умовлянь толку немає, спробуйте перехитрити маленького впертого.

Перехитрити дитини можна двома способами. Суть першого в тому, щоб заховати соску. Можна поїхати до бабусі, а пустушку «забути» будинку. У новій обстановці вам набагато легше буде відвернути увагу малюка. Другий метод полягає в відрізанні здебільшого соски, щоб у дитини не було можливості смоктати її. А йому можна розповісти, що прийшов ведмідь з густого лісу, хотів соску посмоктати та й відкусив ненавмисно шматочок.

Корисні поради
Як правило, оптимальним для відлучення від пустушки вважається вік 8-9 місяців, оскільки в другому півріччі життя у дитини зменшується потреба щось смоктати. Таким чином, якщо вашому малюкові виповнилося вже шість місяців, то намагайтеся рідше давати йому пустушку. Наприклад, можете її використовувати виключно при засипанні, а для заспокоєння засмучену дитину краще знайти інші засоби. Якщо врахувати, що в такому віці карапуз вже починає цікавитися світом, у вас з'являється прекрасна можливість відвернути його увагу на що-небудь нове, наприклад, на якусь захоплюючу гру.
Мамі слід перестати застосовувати пустушку в якості заспокійливого засобу. З півроку варто давати її дитині лише при відході до сну, а коли малюкові виповниться приблизно вісім місяців, спробуйте остаточно позбутися цього дитячого заспокійливого. Природно, слід бути готовим до того, що малюк буде чинити опір, але відступати не можна. Однак тут варто пам'ятати наступне: не потрібно прощатися з пустушкою в складний для дитини період. Таким періодом може бути ваш вихід на роботу, переїзд на нове місце проживання або хвороба малюка. Також не варто цього робити під час літньої спеки, поїздки на дачу або до моря, при хворобі дитини, при знайомстві з дитячим садом і ін
Не варто кричати і злитися, якщо дитина з плачем і капризами вимагає повернення пустушки. Поставтеся до цього з розумінням, малюк адже втратив «товариша», до якого звик з перших днів свого життя. Приділяйте крихітці більше уваги, обдаровували ніжністю і ласкою, грайте з ним і обіймайте його, цілуйте, говорите про те, як ви його сильно любите, більше гуляйте на свіжому повітрі. Вам головне запам'ятати одне: якщо рішення про відлучення від соски було прийнято, то ні за яких обставин не звертайте з шляху!
Ні в якому разі не можна користуватися старими дідівськими методами, що припускають змазування пустушки гіркими речовинами (гірчицею, перцем, горілкою). Навіть якщо вам і вдасться відучити дитину від соски, то ціна цієї розлуки може бути велика. Малюк випробує сильний стрес, так як несподівано і зовсім незрозуміло чому річ, що приносить йому спокій і задоволення, раптом виявилася джерелом болю і страждання. Це може негативно позначитися на незміцнілої психіці дитини, порушити відчуття безпеки.
Тільки терпіння і любов батьків дозволять соску зникнути з життя вашого малюка назавжди. Залишається побажати вам успіхів у цьому непростому починанні!



"Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!

м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72

Як краще реагувати на негативні емоції дітей?

Є 2 види реакції, коли ми стикаємося з проявом негативних емоцій.

ПЕРШИЙ - зробити навіювання, дорікнути в тому, що він не має належних якостей, або ще щось, або постаратися його розвеселити, відволікти, тим самим заважаючи природному процесу переживання емоцій.

ДРУГИЙ спосіб - це спробувати зрозуміти те, що дитина почуває.

Існує принцип "5 секунд мовчання". Ці 5 секунд мовчання є таймаут, часом, щоб переключитися з однієї програми на іншу, саме з програми "містер все залагоджу" або "місіс все залагоджу". Потрібно сказати, що по якомусь містичному закону те, що матері (чи чоловіки) намагаються дати своїм дітям, насправді не сильно допомагає: дати рішення замість емоційної підтримки.

Отже, коли, наприклад, дитина чимось засмучена і плаче, проявом егоїстичного рішення може бути фраза: "Не плач, нічого страшного не сталося". Замість цього вам потрібні +5 секунд мовчання, для того, щоб переключити програму і замість ради або докору просто сказати: "Я розумію, ти розчарований". Замість фрази "Не хвилюйся", коли ми бачимо, що дитина чимось стурбований, витримайте паузу 5 секунд і спробуйте сказати: "Так, нелегко, я знаю, як ти стурбований".
Замість фрази заспокоєння, щось на кшталт: "Ну, нічого страшного", витримавши паузу 5 секунд, ми можемо сказати: "Дійсно, я розумію, тобі важко, мені б теж було сумно, якби зі мною таке сталося".
Замість фрази: "Ну, нічого страшного", витримавши паузу 5 секунд ми можемо сказати: "Я знаю, тобі боляче, іди сюди, я тебе пошкодую", або просто: "Іди до мене", тому що зазвичай, коли дитині погано, фраза "йди до мене" сама по собі означає, що зараз він отримає підтримку.

"Ти ж не можеш всіх перемогти", - говоримо ми дитині, яка зіткнулася зі стражданням, заподіяним іншими дітьми. Тут теж потрібні 5 секунд паузи і слова: "Ти абсолютно правильно сердишся, я б теж сердився".
Замість фрази: "Могло бути й гірше", необхідні 5 секунд паузи і слова: "Я бачу, тобі страшно, я бачу, ти не на жарт переляканий. Я б теж боявся. Але нічого, наступного разу вийде".
Дитина може в цих ситуаціях не підтримати ваше співчуття і продовжувати говорити про інші негативні емоції.

Пам'ятайте, що це абсолютно нормально. Своєю підтримкою ви відкрили кран негативних емоцій, потоку негативних емоцій дано вихід, тобто все зроблено правильно.

"Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!
м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72