У неї в животі знаходиться щось на зразок п'ятилітрової пляшки «Шишкиного лісу», причому ця пляшка живе своїм незалежним життям: знизу немилосердно давить на сечовий міхур і кістки тазу, які від цього зовсім не в захваті. А зверху радісно лупить її по ребрах. До речі, минулої ночі ця жінка спала в цілому години три, тому що «Шишкін ліс» півночі молотив її зсередини, а потім вона разів п'ять вставала пописати, щоразу приходячи в тяжке здивування від невідповідності могутньої сили позиву і мізерного результату.
Вона стоїть і мріє скоріше вибратися на свіже повітря, бо дихати їй ну зовсім нічим - вирослий живіт не залишив її легеням майже ніякого місця. Та ще дихати доводиться ротом - у вигляді бонусу у неї так званий вазомоторний риніт вагітних. Ніс, коротше, весь час забитий. Але - ось парадокс - запахи духів, сигаретного диму і їжі вона чує, як гончак. І мріє про законодавчу заборону на виробництво, зберігання і вживання парфуму, тютюну та фаст-фуду.
Вона стоїть, і в неї періодично кам'яніє живіт - це називається «тренувальними переймами» або «скороченнями Брекстона-Хікса» і подумки бажає доброго здоров'ячка їм обом. Бо під час цих тренувань їй до потемніння в очах хочеться в туалет. Правда, недовго. Правда, сильно. Коли Брекстон з Хіксом тимчасово відступають, її стравохід раптом заливає кислотою з шлунка - там по складних гормональних причин розм'як клапан, який, по ідеї, покликаний цього не допустити. Поки вона риється в сумці у пошуках енні, у неї раптово зводить ноги. На цей випадок ніяких рятівних пігулок не передбачено - це треба просто перетерпіти. Так само як і біль у спині - центр тяжіння змінився і заодно зігнув поперек несумісною з життям дугою.
Вона стоїть і думає: «Ну чому, чому мене ніхто не пропустить? .. Вони ж усі бачать ... Як же так? ..» І до очей підкочують сльози. Це не тому, що вона дурна і істеричка - просто її друзі-гормони, які забезпечують її печією і нежиттю, вдобавок роблять її жахливо, ну просто жахливо ранимою і чутливою. І по психічному складу вона зараз набагато більше схожа на маленьку дитину, ніж на дорослу жінку, якою вона, взагалі-то, є.
Озирніться навколо, побачте її і пропустіть. Або поступіться місце. Ви отримаєте від неї стільки справжньої щирої вдячності, що поліпшите свою карму на кілька народжень вперед. Або просто допоможете людині, якій зараз набагато слабкіше і важче, ніж вам. І частково повернете йому (тобто їй) частково втрачену за останні місяці віру в людство.
P.S. Для внесення ясності: Завдання цього посту - трохи розширити погляд на світ тих, хто ніколи не був у цьому цікавому положенні
В "Яскраве Життя" - з "Диво Дитя"!
м. Яворів, вул. Маковея, 64
м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 Б
м. Сокаль, вул. Шептицького, 49 а
м. Стрий, майдан 22 січня, 15, майдан 22 січня, 12
вул. Багряного, 4 (Торговий пасаж)
вул. Успенська, 36а
вул. Т. Шевченка, 72
Немає коментарів:
Дописати коментар